Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Олексія ОМЕЛЬЯНА,
членів Комісії: Ярослава ДУХА, Ігоря КУШНІРА (доповідач), Володимира ЛУГАНСЬКОГО
за участі:
кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Олексія Зінченка,
представника Громадської ради доброчесності Антона Зелінського,
розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Зінченка Олексія Володимировича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),
встановила:
Стислий виклад інформації про кар’єру кандидата.
Зінченко Олексій Володимирович, дата народження – _______________ року, громадянин України.
У 2005 році Зінченко О.В. закінчив Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого, отримав вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста (диплом спеціаліста серія ХА № 27417078 від 30 червня 2005 року).
Наукового ступеня та вченого звання кандидат не має.
Трудову діяльність розпочав у 1999 році на посаді маркетолога Відкритого акціонерного товариства «Харківський завод «Оргтехніка» (з 07 червня 1999 року до 31 серпня 1999 року), працював на посадах юрисконсульта Відкритого акціонерного товариства «Харківський завод «Оргтехніка» (з 14 березня 2001 року до 31 липня 2001 року), юрисконсульта Кадрового агентства асоціації підприємств «БЛОК» (з 01 серпня 2001 року до 31 грудня 2001 року), юрисконсульта Відкритого акціонерного товариства «Харківський завод «Оргтехніка» (з 02 січня 2002 року до 24 жовтня 2005 року), головного спеціаліста Територіального управління Державної судової адміністрації у Харківській області (з 25 жовтня 2005 року до 15 листопада 2006 року), секретаря судового засідання Харківського апеляційного адміністративного суду (з 21 листопада 2006 року до 01 січня 2007 року), помічника судді Харківського апеляційного адміністративного суду (з 02 січня 2007 року до 04 червня 2007 року), помічника заступника голови суду Харківського апеляційного адміністративного суду (з 05 червня 2007 року до 14 січня 2009 року), радника голови Харківського апеляційного адміністративного суду (з 15 січня 2009 року до 03 січня 2011 року), заступника начальника відділу документального забезпечення та звернення громадян Харківського апеляційного адміністративного суду (з 04 січня 2011 року до 03 березня 2012 року).
Указом Президента України від 10 лютого 2012 року № 83/2012 Зінченко О.В. призначений на посаду судді Люботинського міського суду Харківської області строком на п’ять років.
Указом Президента України від 17 травня 2019 року № 239/2019 призначений на посаду судді Люботинського міського суду Харківської області.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 27 березня 2025 року № 645/0/15-25 суддя Люботинського міського суду Харківської області Зінченко О.В. відряджений до Дзержинського районного суду міста Харкова для здійснення правосуддя строком на 1 (один) рік із 07 квітня 2025 року.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 03 березня 2026 року № 319/0/15-26 продовжено на 1 (один) рік строк відрядження судді Люботинського міського суду Харківської області Зінченка О.В. до Шевченківського районного суду міста Харкова для здійснення правосуддя із 07 квітня 2026 року.
Адміністративних посад суддя Зінченко О.В. не займав.
До інших органів суддівського самоврядування, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції Зінченко О.В. не обирався.
Рішенням Комісії від 20 жовтня 2017 року № 106/зп-17 призначено кваліфікаційне оцінювання 999 суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Люботинського міського суду Харківської області Зінченка О.В.
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 09 листопада 2018 року № 1959/ко-18 визначено, що суддя Люботинського міського суду Харківської області Зінченко О.В. за результатами кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді набрав 762,375 бала, та визнано його таким, що відповідає займаній посаді.
Інформація про участь кандидата в конкурсі.
Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі – Конкурс).
До Комісії у встановлений строк із заявою про участь у Конкурсі звернувся Зінченко О.В. як особа, яка відповідає вимогам, визначеним пунктом 1 частини першої статті 28 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), тобто має стаж роботи на посаді судді не менше 5 років.
Рішенням Комісії від 14 березня 2024 року № 189/ас-24 Зінченка О.В. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.
Рішенням Комісії від 23 жовтня 2024 року № 323/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду в межах Конкурсу. Зінченка О.В. допущено до другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей.
Рішенням Комісії від 20 січня 2025 року № 16/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей. Зінченка О.В. допущено до третього етапу кваліфікаційного іспиту – виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація).
Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено декодовані результати виконання практичного завдання та загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу. Зінченка О.В. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Рішенням Комісії від 30 липня 2025 року № 143/зп-25 визначено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів Харківського апеляційного суду проводить постійна колегія № 5 Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Відповідно до цього ж рішення здійснено повторний автоматизований розподіл справ (документів) кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу.
Згідно з протоколом повторного розподілу між членами Комісії від 27 грудня 2023 року доповідачем у справі визначено члена Комісії Гацелюка В.О.
Рішенням Комісії від 30 липня 2025 року № 143/зп-25 здійснено повторний автоматизований розподіл справ (документів) кандидатів на посади суддів Харківського апеляційного суду між членами колегії № 5 Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Згідно з протоколом повторного розподілу між членами Комісії від 01 серпня 2025 року доповідачем у справі визначено члена Комісії Духа Я.М.
Рішенням Комісії від 08 жовтня 2025 року № 186/зп-25 здійснено повторний автоматизований розподіл справ (документів) кандидатів на посади суддів Харківського апеляційного суду між членами колегії № 5 Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Згідно з протоколом повторного розподілу між членами Комісії від 08 жовтня 2025 року доповідачем у справі визначено члена Комісії Кушніра І.В.
Пунктом 3 частини четвертої статті 79-3 Закону передбачено, що в межах конкурсу на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, Вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
Відповідно до частини п’ятої статті 75 Закону Вища кваліфікаційна комісія суддів України встановлює результати спеціальної перевірки на засіданнях колегій.
За результатами спеціальної перевірки Зінченка О.В. уповноваженими працівниками секретаріату Комісії складено довідку від 02 жовтня 2025 року № 21.2-544/25. Запити про надання відомостей стосовно кандидата надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України, Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Із наданих на запит Комісії відповідей не отримано інформації, що перешкоджає Зінченку О.В. зайняттю посади, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посади з підвищеним корупційним ризиком.
Комісією у складі колегії № 5 проведено 07 квітня 2026 року співбесіду із кандидатом Зінченком О.В., досліджено матеріали досьє, зокрема висновок Громадської ради доброчесності про невідповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики (далі – ГРД), усні та письмові пояснення кандидата, загальновідому та загальнодоступну інформацію щодо кандидата, а також інші обставини, документи та матеріали.
Джерела права та їх застосування.
Відповідно до частини третьої статті 127 Конституції України на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою. Законом можуть бути передбачені додаткові вимоги для призначення на посаду судді.
Частиною першою статті 69 Закону визначено, що на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови.
Статтею 28 Закону передбачено, що суддею апеляційного суду може бути особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному суді, а також відповідає одній із таких вимог:
1) має стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років;
2) має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше сім років;
3) має досвід професійної діяльності адвоката, у тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення, щонайменше сім років;
4) має сукупний стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) відповідно до вимог, визначених пунктами 1–3 цієї частини, щонайменше сім років.
Пунктом 2 частини першої статті 79-2 Закону встановлено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду чи суддів Верховного Суду – на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону.
Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 Закону.
Частинами першою та другою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність.
Відповідно до частини п’ятої статті 83 Закону порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Пунктами 1.1 та 1.4 розділу 1 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 (зі змінами) (далі – Положення), передбачено, що кваліфікаційне оцінювання – це встановлена законом та Положенням процедура визначення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики. Основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для суддів (кандидатів на посаду судді).
Відповідно до частини першої статті 85 Закону та пункту 1.6 розділу 1 Положення кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: складання кваліфікаційного іспиту, дослідження досьє та проведення співбесіди.
Пунктами 5.6, 5.8 розділу 5 Положення визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання, а саме: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час кваліфікаційного іспиту) – 400 балів (з яких: рівень когнітивних здібностей – 60 балів; рівень знань з історії української державності – 40 балів; рівень загальних знань у сфері права – 50 балів; рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня – 100 балів; рівень здатності практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації – 150 балів. Особиста компетентність – 50 балів (рішучість та відповідальність – 25 балів, безперервний розвиток – 25 балів) та соціальна компетентність – 50 балів (ефективна комунікація – 12,5 бала, ефективна взаємодія – 12,5 бала, стійкість мотивації – 12,5 бала, емоційна стійкість – 12,5 бала). Критерії доброчесності та професійної етики – 300 балів.
Оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки (пункт 5.7 розділу 5 Положення).
Результати оцінювання відповідності кандидата за критерієм професійної компетентності.
Відповідно до пункту 2.1 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію професійної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: когнітивні здібності; знання історії української державності; загальні знання у сфері права; знання зі спеціалізації суду відповідного рівня; здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації.
Пунктом 2.2 розділу 2 Положення визначено, що кваліфікаційне оцінювання за критерієм професійної компетентності проводиться з урахуванням принципів інстанційності та спеціалізації. Показники відповідності кандидата на посаду судді критерію професійної компетентності оцінюються на підставі результатів складення кваліфікаційного іспиту.
Рішенням Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 призначено кваліфікаційний іспит під час кваліфікаційного оцінювання в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах та визначено таку черговість етапів його проведення: перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду.
За результатами першого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація), Зінченко О.В. набрав 145 балів.
За результатами другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей, Зінченко О.В. набрав 42,6 бала.
За результатами виконання практичного завдання з кримінальної спеціалізації суду Зінченко О.В. набрав 123 бали.
Водночас пунктами 8.1, 8.2 розділу 8 «Перехідні положення» Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (зі змінами), визначено, що положення щодо анонімного тестування з історії української державності, передбачені цим положенням, вводяться в дію з 30 грудня 2024 року, якщо інший строк не встановлено законом, та поширюються на іспити, призначені після цієї дати. У разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
Ураховуючи, що кандидат Зінченко О.В. не складав іспиту на знання історії української державності, ним успішно складено інші тестування та виконано відповідні практичні завдання, Комісія до загального результату іспиту додає 40 балів.
Відповідно до пункту 6.3.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.
Отже, загальний результат складеного Зінченком О.В. кваліфікаційного іспиту становить 350,6 бала, що свідчить про підтвердження ним здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критерієм особистої компетентності.
Згідно з пунктом 2.4 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рішучість та відповідальність; безперервний розвиток.
Пунктом 2.5 розділу 2 Положення визначено, що рішучість – це здатність судді (кандидата на посаду судді) вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками.
Відповідно до пункту 2.6 розділу 2 Положення відповідальність – це здатність судді (кандидата на посаду судді) брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля судді (кандидата на посаду судді) щодо професійного саморозвитку. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо (пункт 2.7 розділу 2 Положення).
Комісією 06 серпня 2025 року надіслано запит Зінченку О.В. щодо надання пояснень та доказів (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності.
На адресу Комісії 21 серпня 2025 року надійшли пояснення кандидата.
Дослідивши ці пояснення та обговоривши під час співбесіди показники особистої компетентності, члени Комісії індивідуально оцінили критерій особистої компетентності такими балами: за показниками «рішучість» та «відповідальність» (19, 19, 20, 19), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення – 19,25; безперервний розвиток (20, 20, 20, 20), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення – 20; загальний бал за критерій – 39,25.
З урахуванням викладеного Комісія зазначає, що кандидатом продемонстровано належний рівень рішучості, відповідальності та безперервного розвитку.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 39,25 бала із 50 можливих, що є вищим за 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія дійшла висновку, що кандидат підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критерієм соціальної компетентності.
Згідно з пунктом 2.8 розділу 2 Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: ефективна комунікація; ефективна взаємодія; стійкість мотивації; емоційна стійкість.
Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією (пункт 2.9 розділу 2 Положення).
Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок (пункт 2.10 розділу 2 Положення).
Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи на посаді судді (ці фактори співпадають із реальними умовами роботи в межах правого поля); має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави (пункт 2.11 розділу 2 Положення).
Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо) (пункт 2.12 розділу 2 Положення).
Ураховуючи письмові пояснення Зінченка О.В. та відповіді, надані під час співбесіди, Комісія встановила, що кандидат продемонстрував належний рівень соціальної компетентності.
Критерій соціальної компетентності індивідуально оцінено членами Комісії такими балами: за показниками ефективна комунікація (10, 11, 11, 10), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення – 10,5; ефективна взаємодія (10, 10, 10, 10), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення – 10; стійкість мотивації (10, 10, 11, 10), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення – 10,25; емоційна стійкість (10, 10, 10, 10), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення – 10; загальний бал за критерій – 40,75.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 40,75 бала із 50 можливих, що є вищим 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія дійшла висновку, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики.
Згідно з пунктом 2.13 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу.
Під час оцінювання відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання враховуються обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо (пункт 5.11 Положення).
Для оцінки відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 (далі – Показники).
Відповідно до пункту 8 розділу ІІ Показників під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) Показникам використовуються інформаційні та довідкові системи, реєстри, бази даних та інші джерела інформації, зокрема суддівське досьє (досьє кандидата), та декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, подані згідно із Законом України «Про запобігання корупції».
Пунктом 5.10 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення.
Кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм. Суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225 (пункт 5.12 Положення).
При оцінюванні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності Комісією враховується істотність будь-якої обставини чи порушення, які можуть свідчити про його невідповідність цим критеріям.
На адресу Комісії 23 березня 2026 року надійшов висновок Громадської ради доброчесності про невідповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики стосовно кандидата на посаду судді Зінченка О.В.
Указаний висновок ГРД з усіма додатками до нього надіслано кандидату 23 березня 2026 року.
Крім того, 31 березня 2026 року та 02 квітня 2026 року кандидату надіслано запити Комісії про надання пояснень щодо переліку питань, які виникли під час дослідження досьє.
Кандидат Зінченко О.В. 03 квітня 2026 року надіслав до Комісії письмові пояснення на запитання Комісії.
Комісією під час співбесіди для встановлення відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджено обставини, зазначені у висновку ГРД.
У наданому Комісії висновку ГРД, зокрема, у пункті 1 зазначено, що кандидат відвідував тимчасово окуповані території України та територію російської федерації після початку агресії без нагальної потреби, тобто за відсутності критичних та/або невідкладних життєво необхідних обставин, які неможливо усунути в інший спосіб, ніж особистою присутністю на цих територіях, попри загрозу безпеці власній, близьких осіб та національній безпеці України.
Під час засідання колегії суддя Зінченко О.В. щодо цих обставин пояснив, що це були дві короткочасні поїздки на територію російської федерації на прохання його батьків, які просили їх супроводжувати у зв’язку з поганим станом здоров’я, а саме: 16 серпня 2014 року через пункт пропуску № 372 (виїзд о 08:35, повернення о 14:17) та 06 вересня 2014 року через той самий пункт пропуску (виїзд о 09:28, повернення о 14:00); під час другої поїздки кордон також перетинала дружина кандидата — ОСОБА_1. Хвилюючись за здоров’я батьків, кандидат погодився їх супроводжувати, однак надалі таких дій не вчиняв та попросив батьків утриматись від поїздок. Усвідомивши, що вчинення таких дій є недопустимим, кандидат прийняв рішення про неможливість здійснювати такі подорожі та протягом одинадцяти років не робив цього.
Доповідачем оголошено уточнювальне запитання, яке стосувалася того, що в Анкеті кандидата на посаду судді кандидатом надано відповідь «Ні» на запитання «Чи перебували Ви на території російської федерації, починаючи з 2014 року?»
Умовами Конкурсу передбачено, що кандидат має подати анкету кандидата на посаду судді згідно з додатком 4 до Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді. В анкеті зауважено, що вказані в анкеті дані мають бути правдивими, точними, повними і достовірними. Надання недостовірної (неповної) інформації може мати наслідком припинення участі у процедурі суддівської кар’єри.
Кандидат пояснив, що не мав на меті приховувати зазначену інформацію, це сталося внаслідок помилки, оскільки під час кваліфікаційного оцінювання у 2018 році він сам розкрив вказану інформацію.
Стосовно неодноразового виїзду брата на територію російської федерації кандидат зазначив, що з братом спільних інтересів не мають, не підтримують стосунки та не спілкуються взагалі. Спілкування відбувається дуже рідко стосовно батьків, якщо виникають якісь проблеми. Зазначив, що брат давно покинув місто Харків та йому не відомо, де він на сьогодні перебуває.
ІНФОРМАЦІЯ З ОБМЕЖЕНИМ ДОСТУПОМ, ВКАЗАНА ЧАСТИНА СПІВБЕСІДИ ПРОВОДИЛАСЯ В ЗАКРИТОМУ РЕЖИМІ.
Інформації від компетентних правоохоронних органів про невідповідність кандидата критеріям професійної етики та доброчесності із зазначених підстав до Комісії не надійшло.
Крім того, вказані обставини також були оголошені кандидатом під час кваліфікаційного оцінювання судді на відповідність займаній посаді у 2018 році, у зв’язку з чим Комісія не знайшла підстав для негативної оцінки судді щодо відповідності критеріям професійної етики та доброчесності на їх підставі.
З огляду на викладене Комісія бере до уваги, що ці поїздки мали місце у кандидата лише у 2014 році, мали короткочасний та несистемний характер, а також враховує наведені кандидатом причини поїздок, тому доходить висновку, що зазначені обставини не впливають на оцінювання кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики та не є окремою самостійною підставою для зменшення кількості балів.
У пункті 2 висновку ГРД вказує, що кандидат неодноразово був стороною або фактичним вигодонабувачем правочинів з ознаками удаваності або із ціною, що суттєво відрізняється від ринкової, що в сукупності викликає у звичайної розсудливої людини обґрунтований сумнів щодо відповідності його поведінки стандартам доброчесності та етики судді.
У пункті 2.1 висновку ГРД вказує, що в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у кандидата за 2014–2018 роки задекларовано легковий автомобіль Нісан «КАШКАЙ» 2010 року випуску. У декларації за 2014 рік цей автомобіль відображено як власність кандидата, починаючи з декларації за 2015 рік як власність його дружини (на той момент), дата набуття права власності 15 квітня 2015 року, задекларована вартість 80 000 грн.
Пояснюючи ГРД обставини набуття цього майна, кандидат зазначив:
«Автомобіль Нісан «КАШКАЙ», 2010 року випуску у 2014 році (точну дату не пам’ятаю) був проданий мені батьком моєї на той час дружини ОСОБА_2 згідно з угодою укладеною в Сервісному центрі МВС в Харківській області. Вартість була визначена ним особисто. Укладення угоди саме в такому вигляді відповідало вимогам законодавства».
У зв’язку з наведеними поясненнями у ГРД виникли такі запитання.
По-перше, кандидат стверджує, що автомобіль придбавався особисто ним («продано мені»), тоді як декларація фіксує право власності у дружини кандидата. Зазначена розбіжність потребує пояснення.
По-друге, кандидат вказує 2014 рік як рік укладення угоди, тоді як декларація фіксує дату набуття права власності 15 квітня 2015 року. Ця невідповідність також залишається без пояснення. Ймовірно, у 2015 році автомобіль був перереєстрований на дружину кандидата.
По-третє, задекларована вартість — 80 000 грн — на дату набуття права власності (15 квітня 2015 року) за офіційним курсом НБУ, що у квітні 2015 року становив близько 21–23 грн/дол. США, відповідала приблизно 3 500 – 3 800 дол. США.
Зазначені вище факти, на думку ГРД, свідчать про те, що суддя, ймовірно, навмисно занизив вартість майна.
Проте, як встановлено Комісією, фактично в декларації за 2014 рік цей автомобіль кандидатом зареєстрований не на праві власності кандидата, а на праві безкоштовного користування.
У поясненнях на висновок ГРД та під час засідання колегії Зінченко О.В. зауважив, що ним помилково зазначено в поясненнях ГРД, що даний автомобіль був у нього на праві власності у 2014 році.
Також під час засідання колегії Зінченко О.В. щодо цих обставин пояснив, що даний автомобіль був придбаний батьком його дружини за кредитні кошти і використовувався ним до 2014 року самостійно, на кандидата було укладено довіреність. У 2014 році ІНФОРМАЦІЯ_1 після чого автомобіль був переданий їхній родині. У 2015 році автомобіль було продано на той час дружині кандидата безпосередньо її батьком за ціною, визначеною батьком.
Комісія враховує таке.
Як зазначила ГРД, вказаний транспортний засіб фактично перебував у власності батька дружини до початку суддівської кар’єри кандидата та не належить до майна преміум класу.
Згідно з представленою кандидатом довідкою «Креді Агріколь Банк» про повне погашення кредиту, батько його колишньої дружини оплатив купівлю вказаного автомобіля кредитними коштами, що дозволяє припустити як об’єктивне визначення вартості автомобіля при тій купівлі, так і можливість поступового погашення кредиту.
Як зазначає кандидат, батько колишньої дружини тривалий час зі своєю дружиною займалися підприємницькою діяльністю.
Доказів зворотного Комісією не виявлено та Комісії не представлено.
Батько продав автомобіль своїй доньці і сам визначив відповідну ціну.
З огляду на викладене, враховуючи характер встановлених обставин, та те, що Комісією не встановлено зі сторони кандидата наявності умислу приховати або вказати недостовірну інформацію під час декларування автомобіля, Комісія дійшла висновку, що зазначені недоліки не є істотними та не свідчать про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.
Таким чином, зазначені обставини не впливають на оцінювання кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики та не є окремою та самостійною підставою для зменшення кількості балів.
Стосовно відчуження суддею акцій Публічного акціонерного товариства «Харківський завод «Оргтехніка» у пункті 2.2 висновку ГРД вказує, що до 2016 року кандидат був власником 5 030 простих іменних акцій цього товариства загальною номінальною вартістю 301 800 грн, придбаних ним ще до призначення на посаду. Після призначення, з’ясувавши наявність обмежень, встановлених статтею 36 Закону України «Про запобігання корупції», кандидат прийняв рішення про відчуження акцій через їх продаж батьку за договором купівлі-продажу цінних паперів № БВ16-0610-1/1 від 06 жовтня 2016 року, укладеним за посередництвом Товариства з обмеженою відповідальністю «НР «АВЕРС».
Договірна вартість акцій була визначена сторонами на рівні 5 030 грн (по 1 грн за акцію), що становить близько 1,67% від їх номінальної вартості. Відповідно до статті 170.2 Податкового кодексу України базою оподаткування при продажу цінних паперів є не ціна продажу, а інвестиційний прибуток — позитивна різниця між ціною продажу та документально підтвердженими витратами на їх придбання. Оскільки акції придбавались суддею за ціною, що очевидно перевищує 1 грн за штуку, фінансовий результат такої операції є від’ємним (інвестиційний збиток), а отже, об’єкта оподаткування в цій угоді фактично не виникло.
З правової точки зору продаж акцій за ціною, що становить незначну частку від їх реальної вартості, між батьком і сином містить ознаки удаваного правочину в розумінні статті 235 Цивільного кодексу України — угоди, що приховує інший правочин, а саме дарування. Зі змісту пояснень кандидата прямо випливає, що метою угоди було не отримання економічної вигоди та не ухилення від оподаткування, а виконання вимог антикорупційного законодавства у спосіб, який кандидат вважав для себе найзручнішим.
Відсутність умислу на отримання неправомірної вигоди або приховування активів підтверджується і тим, що угода була укладена через ліцензованого брокера.
Громадська рада доброчесності враховує, що наявні матеріали не дають підстав стверджувати про умисел на приховування активів чи ухилення від оподаткування. Водночас сам факт використання суддею удаваного правочину має бути врахований під час оцінювання.
Під час засідання колегії суддя Зінченко О.В. щодо цих обставин пояснив, що Публічне акціонерне товариство «Харківський завод «Оргтехніка»» — це підприємство, на якому його батько працює з 1990 року. Після приватизації на початку 90-х років підприємство було реорганізоване в акціонерне товариство та акції були розподілені між працівниками невеликими частками. Таким чином, з того часу батьки почали формувати свою частку власності у вказаному товаристві. Станом на 2016 рік у батьків кандидата перебувало у власності більше 50 відсотків акцій. Як слідує з досьє кандидата, у період навчання він працював на цьому підприємстві, а також у період роботи в судовій системі він придбав частину акцій, яка становила 5,5 відсотка від загального розміру.
Він зазначив, що купівля вказаних акцій відбувалась до 2009 року.
З 2016 року були внесені зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у зв’язку з чим після консультації з державним реєстратором Зінченком О.В. було ухвалено рішення про передачу своєї частки батькам, оскільки вони володіли більш ніж 50 відсотками акцій.
Кандидат підтвердив Комісії, що метою угоди було не отримання економічної вигоди та не ухилення від оподаткування, а виконання вимог антикорупційного законодавства у спосіб, який кандидат вважав для себе найзручнішим.
Виходячи із вказаних обставин, Комісія не знайшла підстав для негативної оцінки судді щодо відповідності критеріям професійної етики та доброчесності.
З урахуванням викладеного Комісія вважає надані пояснення достатніми та вичерпними для спростування сумніву у відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики щодо обставин, наведених у пункті 2.2 висновку ГРД.
У пункті 2.3 висновку ГРД вказує, шо у грудні 2020 року батьки кандидата уклали договір купівлі-продажу квартири у місті Харкові (загальна площа 156,2 кв.м) з колишньою дружиною кандидата ОСОБА_1. Ціна угоди за наданим кандидатом договором становила 50 000 дол. США. Того ж 2020 року кандидат розпочав декларувати зазначену квартиру як місце свого фактичного проживання на підставі права безоплатного користування.
Зазначена угода викликала у ГРД сумніви з кількох підстав.
По-перше, на думку ГРД, задекларована ціна — 50 000 дол. США за квартиру площею 156,2 кв. м. у центрі Харкова (АДРЕСА_1) — є суттєво заниженою порівняно з ринковою вартістю.
По-друге, відповідно до декларації колишньої дружини кандидата станом на 01 червня 2020 року у неї були відсутні будь-які грошові заощадження. За таких обставин реальна можливість сплатити 50 000 дол. США за договором купівлі-продажу викликає обґрунтовані сумніви.
По-третє, фактичним вигодонабувачем угоди є сам кандидат, який з 2020 року проживає в зазначеній квартирі на підставі права безоплатного користування, попри те, що стверджує про свою неучасть в угоді.
Наведені обставини дають підстави вважати, що укладений договір купівлі-продажу є удаваним правочином, який фактично прикриває безоплатне відчуження майна — тобто дарування. Сторони угоди не перебувають у відносинах першого ступеня споріднення (батьки кандидата та його колишня дружина), що відповідно до статті 174 Податкового кодексу України передбачало б сплату податку на доходи фізичних осіб за ставкою 5% та військового збору 1,5% від вартості майна. Оформлення правочину як договору купівлі-продажу майна, що перебувало у власності більше трьох років, натомість звільняло продавця від сплати ПДФО (залишався лише військовий збір у розмірі 1,5%), що могло призвести до зменшення податкових зобов’язань приблизно на 5% від вартості майна.
Таким чином, на думку ГРД, зазначений епізод є черговим прикладом укладення угоди щодо майна, яким безпосередньо користується кандидат, із формальним визначенням ціни, що не відповідає ринковій вартості.
Під час засідання колегії та в поясненнях на запит Комісії Зінченко О.В. щодо цих обставин пояснив, що вказана квартира з’явилася у власності членів його родини в 1994 році, його дід у 1997 році подарував вказану квартиру матері кандидата, коли йому було __ років.
Указує, що проживав у цій квартирі до 2008 року, потім напередодні одруження проживав в іншій квартирі меншою площею, яка належала членам його сім’ї, а саме батькам матері з середини 60-х років. Після розлучення в 2019 році колишня дружина тимчасово працювала у Києві, після повернення до Харкова постало питання забезпечення спільних дітей житлом.
Отже, батьки кандидата розпорядились, що квартира більшою площею відійде колишній дружині з дітьми, у зв’язку з чим з останньою було укладено договір купівлі-продажу за фіксованою ціною, вказаною в договорі, за погодженням з колишньою дружиною та її батьками, а право власності на квартиру з меншою площею набув кандидат на підставі договору дарування.
Також зазначає, що за результатами укладених угод нових об’єктів власності в його сім’ї не з’явилося.
З огляду на викладене, враховуючи характер встановлених обставин, а саме, що квартира перебувала у власності сім’ї кандидата ще з 1994 року та що основною метою угоди було по суті забезпечення матір’ю кандидата житлом трьох своїх внуків, Комісія дійшла висновку, що вказані обставини не є істотними та не свідчать про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.
Таким чином, зазначені обставини не впливають на оцінювання кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики та не є підставою для зменшення кількості балів.
Додатково ГРД надала Комісії інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але потребує пояснення від кандидата.
Так у пункті 1 інформації ГРД зазначає, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України в межах другого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді «Дослідження досьє та проведення співбесіди» під час перевірки декларацій родинних зв’язків кандидата виявила недостовірність (неповноту) відомостей. Зокрема, у деклараціях родинних зв’язків судді за 2011–2015, 2012–2016, 2013–2017 роки не зазначено відомостей про дружину ОСОБА_1, яка обіймала посаду заступника начальника відділу Харківського апеляційного адміністративного суду, що відповідно до частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) може бути підставою дисциплінарної відповідальності судді.
Комісією встановлено, що дружина судді ОСОБА_1 працювала в Харківському апеляційному адміністративному суді з 2008 року: з 09 лютого 2008 року займала посаду головного спеціаліста з узагальнення судової практики Харківського апеляційного адміністративного суду: з 23 червня 2010 року і до часу розгляду обіймала посаду заступника начальника відділу судової статистики та узагальнення судової практики. Однак у деклараціях родинних зв’язків суддя Зінченко О.В. відомостей про неї не зазначив.
Рішенням Комісії від 14 червня 2018 року № 853/ко-18 стосовно кандидата зупинено кваліфікаційне оцінювання та ухвалено звернутись до Вищої ради правосуддя щодо вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи чи відмову в її відкритті.
Ухвалою Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 29 серпня 2018 року № 2740/3дп/15-18 стосовно кандидата відкрито дисциплінарну справу за ознаками наявності в його діях дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 17 частиною першою статті 106 Закону (подання у декларації родинних зв’язків судді завідомо недостовірних (у тому числі неповних) відомостей).
У поясненнях, наданих Третій Дисциплінарній палаті Вищої ради правосуддя кандидат зазначив, що «в деклараціях родинних зв’язків судді не було відображено відомостей про дружину, яка обіймає посаду заступника начальника відділу Харківського апеляційного адміністративного суду, оскільки вважав, що відомості про дружину, не підлягають декларуванню з огляду на те, що на час заповнення декларацій вона перебувала у ІНФОРМАЦІЯ_2. При цьому просив врахувати, що не мав жодного умислу (корисливого мотиву) приховувати інформацію про свою дружину, її статус та майновий стан, оскільки факт подружніх відносин, а також факт перебування його дружини на посаді заступника начальника відділу Харківського апеляційного адміністративного суду був вказаний в інших документах, які містяться як у матеріалах суддівського досьє, так і в Єдиному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Указані відомості відображені і в поданих ним деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, 25 жовтня, 31 жовтня 2016 року, 29 березня 2017 року та 22 березня 2018 року. Указані вище обставини свідчать про відсутність наміру подавати недостовірну (у тому числі неповну) інформацію в деклараціях родинних зв’язків, а не зазначення в цих деклараціях відомостей про дружину є прикрою помилкою, та що були зроблені належні висновки».
Рішенням Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 03 жовтня 2018 року № 3067/3дп/15-18 відмовлено у притягненні кандидата до дисциплінарної відповідальності. Указана інформація хоч і не стала підставою для висновку про недоброчесність кандидата, але, на думку ГРД, має бути врахована під час його оцінювання в межах поточного Конкурсу.
Під час засідання колегії суддя Зінченко О.В. щодо цих обставин пояснив, що обов’язок подавати декларації родинних зв’язків з’явився в 2016 році після прийняття нової редакції Закону. На той час його колишня дружина ІНФОРМАЦІЯ_3 та не працювала до 2017 року. Ураховуючи, що це був не короткочасний період та тривав багато років, він припустився помилки.
Кандидат зазначав, що в засіданні Комісії під час кваліфікаційного оцінювання та під час розгляду дисціплінарної справи Вищою радою правосуддя вказував на ці обставини, однак умислу приховати або подати якусь неточну інформацію не було, оскільки вона оприлюднена ним у поданих документах, анкетах та деклараціях майнового стану.
Згідно з частинами першою, другою статті 61 Закону в декларації родинних зв’язків судді зазначаються такі відомості: прізвище, ім’я, по батькові судді, місце його роботи та займана посада, прізвища, імена, по батькові осіб, з якими у судді є родинні зв’язки, місця їх роботи (проходження служби), займані ними посади, якщо такі особи є або протягом останніх п’яти років були, зокрема, суддями, працівниками апарату суду.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини восьмої статті 61 Закону до осіб, з якими в судді є родинні зв’язки, належать: особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки із суддею (крім осіб, взаємні права та обов’язки яких із суддею не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі з суддею; незалежно від зазначених у пункті 1 умов – чоловік, дружина, а також родичі кожного з подружжя чи родичі осіб, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі з суддею (батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, двоюрідний брат, двоюрідна сестра, усиновлювач, усиновлений).
Отже, декларація родинних зв’язків судді є одним з інструментів, запроваджених законодавцем, для підвищення довіри до судової системи та підтримання її авторитету на високому рівні. Заповнення декларації родинних зв’язків судді є тягарем, що покладається на суддю у зв’язку з його статусом і забезпечується шляхом притягнення судді до дисциплінарної відповідальності в разі підтвердження інформації, яка може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень у декларації родинних зв’язків.
Комісією встановлено, що в деклараціях родинних зв’язків судді за 2011–2015, 2012–2016, 2013–2017 роки Зінченком О.В. не зазначено відомостей про дружину ОСОБА_1, яка на той час обіймала посаду заступника начальника відділу судової статистики та узагальнення судової практики Харківського апеляційного адміністративного суду, що формально є порушенням вимог, закріплених у частині першій статті 61 Закону.
Комісія вважає непереконливими посилання кандидата на тривале перебування колишньої дружини в ІНФОРМАЦІЯ_4, оскільки жодним чином не звільняє особу з займаної посади, а отже, від декларування даних про неї.
Дійсно, в анкеті судді, поданій у межах кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді від 26 лютого 2018 року, та в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, 25 жовтня 2016 року, 31 жовтня 2016 року (уточнена), 29 березня 2017 року та 22 березня 2018 року кандидатом зазначені відомості про ступінь родинних зв’язків, а також місце роботи і посаду колишньої дружини, що свідчить про відсутність ознак прямого умислу приховати інформацію.
Проте вже сама назва «Декларація родинних зв’язків» свідчить, що саме ця декларація є основним документом для відображення родинних зв’язків декларанта і не заміняється іншими документами.
Пунктом 19 розділу ІІІ Єдиних показників для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджених рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 (далі – Показники доброчесності) визначено, що сумлінність – старанне, ретельне та відповідальне виконання суддею (кандидатом на посаду судді) своїх обов’язків.
З огляду на вказане Комісія виходить із засад оцінки відповідних фактів на предмет істотності допущених порушень вказаних вимог (правил) та доходить висновку, що виявлена помилка демонструє неуважність, недбалість та недостатню відповідальність при виконанні юридично значущих обов’язків судді.
З урахуванням викладеного, за результатами оцінки вказаної обставини Комісія доходить висновку, що описане порушення не є таким, що несумісне із зайняттям посади судді, однак впливає на оцінку кандидата в бальному еквіваленті за критеріями професійної етики та доброчесності, а саме за показником «сумлінність». Тому Комісія у складі колегії вирішила знизити бали за вказаний показник на 15 балів.
У пункті 2 інформації ГРД зазначає, що кандидат в складі Асоціації розвитку суддівського самоврядування України виступав проти закону № 5068 «Про внесення зміні до деяких законів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисціплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя», який запроваджує відкриті конкурси на посади у Вищу раду правосуддя із залученням незалежних експертів із міжнародним досвідом до перевірки кандидатів на доброчесність.
Під час засідання колегії суддя Зінченко О.В. стосовно цих обставин пояснив, що з 2019 року до 24 червня 2025 року був членом Громадської організації «Асоціація розвитку суддівського самоврядування України». У 2021 році кандидатом спільно із членами вказаної асоціації, а також низкою інших громадських організацій суддів було підписано звернення до Президента України щодо законопроєкту «Про внесення змін до деяких законів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисціплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя» № 5068.
Свою особисту позицію щодо підтримання цих зауважень пояснює тим, що про невідповідність законопроєкта нормам як національного законодавства, так і міжнародним рекомендаціям було заявлено Головним науково-експертним управлінням Апарату Верховної Ради України, а також міжнародними партнерами, зокрема Венеційською комісією. Указує, що наявність правових прогалин у цьому законі могла б призвести до оскарження в Конституційному Суді України.
Крім того, кандидат звертає увагу Комісії на те, що відповідно до Висновку КРЄС № 25 «Про свободу вираження поглядів суддів» передбачена така можливість виловлювати свою позицію, у тому числі щодо законопроєктів, які стосуються судової влади.
З урахуванням викладеного Комісія вважає надані пояснення достатніми та вичерпними для спростування сумніву у відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики щодо обставин, наведених у пункті 2 інформації ГРД.
У пункті 3 інформації ГРД зазначено, що кандидат у майновій декларації за 2019 рік декларує легковий автомобіль Нісан «Х-ТРЕІЛ» 2018 року випуску вартістю 792 350 грн. Однак кандидат не відобразив у розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» майнової декларації інформацію про здійснення ним видатків на придбання вказаного транспортного засобу.
Під час засідання колегії Комісії суддя Зінченко О.В. щодо цих обставин пояснив, що автомобіль був придбаний на початку 2019 року. З метою його придбання частина вартості автомобіля в розмірі 300 000 грн була позичена кандидатом у батька ОСОБА_3.
На виконання вимог Закону України «Про запобігання корупції» 05 квітня 2019 року Зінченком О.В. було подано два повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, у яких він вказав отриману позику в розмірі 300 000 грн та безпосередньо факт придбання автомобіля. Також ця інформація була вказана у щорічній декларації за 2019 рік.
Водночас зазначає, що в щорічній декларації за 2019 рік у розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» ним не відображено факту укладення договору купівлі-продажу автомобіля Нісан «Х-ТРЕІЛ» 2018 року випуску та пояснює це тим, що через неуважність було допущено вказану помилку.
З огляду на викладене, враховуючи характер встановлених обставин та те, що зі сторони кандидата не було умислу на приховування покупки або подання недостовірної інформації при декларуванні, про що свідчить наведена декларація за 2019 рік та вказані повідомлення про зміни в майновому стані, Комісія дійшла висновку, що зазначені недоліки не є істотними та не свідчать про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.
Таким чином, зазначені обставини не впливають на оцінювання кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики та не є окремою та самостійною підставою для зменшення кількості балів.
У пункті 4 інформації ГРД зазначає, що згідно з декларацією про суттєві зміни в майновому стані за 2024 рік кандидат отримав від свого батька ОСОБА_3 подарунок у грошовій формі в розмірі 2 500 000 грн та набув право власності на автомобіль Тойота «Хайлендер Гібрид» 2023 року випуску за 2 396 810 грн. Такі значні подарунки від батька кандидата зі сторони можуть виглядати як розрахунок за цінні папери, які кандидат фактично подарував батьку.
На засіданні колегії Комісії суддя Зінченко О.В. щодо цих обставин пояснив, що можливість у батька зробити такий подарунок виникла у 2020 році, коли батьки продали належні їм акції Публічного акціонерного товариства «Харківський завод «Оргтехніка»» та вийшли на пенсію.
Передбачити факт відчуження батьку акцій у 2016 році, продаж батьками акцій в 2020 році, а також, що батько зробить йому подарунок у 2024 році було неможливо. Метою надання такого подарунку було придбання автомобіля Тойота «Хайлендер Гібрид» 2023 року випуску, оскільки на початку війни 2022 року кандидат здійснював дуже багато подорожей автомобілем Нісан «Х-ТРЕІЛ», який перебував у його власності та перевозив ним дуже багато вантажів, проїхавши більше 90 тисяч кілометрів, у зв’язку з чим почалися технічні проблеми з авто. Батько кандидата, враховуючи ці обставини, запропонував поміняти авто на нове.
З урахуванням викладеного Комісія вважає надані пояснення достатніми та вичерпними для спростування сумніву у відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики щодо обставин, наведених у пункті 4 інформації ГРД.
Водночас Комісією під час співбесіди з метою встановлення відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання враховано таку інформацію.
Під час дослідження матеріалів суддівського досьє Комісією встановлено, що Зінченко О.В. неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху України, зокрема, за неодноразове перевищення встановлених обмежень швидкості руху: у 2021 році – 1 раз, у 2022 році – 7 разів та у 2023 році – 9 разів, а також за порушення правил паркування у 2020 році – 2 рази та у 2023 році – 2 рази.
Зінченко О.В. пояснив, що більшість порушень Правил дорожнього руху України було здійснено в період 2022 – 2023 років, тобто в перші роки повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України.
Зазначив, що згідно з Положенням про оцінювання враховується історичний аспект, в якому вказані правопорушення були здійснені. Так, протягом 2022 – 2023 років дотепер на автошляхах України були замальовані або зняті дорожні знаки, які вказували на обмеження швидкості руху, у зв’язку з чим допускались такі порушення. Дорожні знаки, які вказують на наявність камер, що фіксують перевищення швидкості в автоматичному режимі, кандидат бачив, однак вчиняв неодноразово порушення, у зв’язку з чим визнав свою вину повністю, штрафи сплатив та не оскаржував.
У пункті 7 Єдиних показників визначено, що оцінювання відповідності кандидата на посаду судді Показникам доброчесності здійснюється з урахуванням правил професійної етики, які на нього поширюються чи поширювалися, та правилам професійної етики суддів, дотримання яких обґрунтовано можна очікувати від кандидата на посаду судді з моменту допуску до участі в доборі або конкурсі на посаду судді.
Національні та міжнародні акти встановлюють високі стандарти етичної поведінки судді. Статус судді покладає на особу додатковий тягар відповідальності за поведінку не лише при виконанні посадових обов’язків, а й в особистому житті.
Згідно зі статтями 1, 3 розділу I Кодексу суддівської етики, затвердженого ХХ черговим з’їздом суддів України 18 вересня 2024 року, суддя як носій судової влади повинен бути прикладом неухильного дотримання принципу верховенства права і вимог закону, присяги судді. Суддя має докладати зусиль, щоб, на думку звичайної розсудливої людини (законослухняної людини, яка, будучи достатньою мірою поінформованою про факти та процеси, що відбуваються, об’єктивно сприймає інформацію та обставини зі сторони), його поведінка відповідала високому статусу посади та не викликала обґрунтованих сумнівів у його доброчесності. Суддя не повинен допускати поведінки, що створює враження про недотримання ним етичних стандартів судді.
З огляду на вказане Комісія констатує, що кандидати в судді нарівні із суддями зобов’язані демонструвати і пропагувати високі стандарти поведінки, у зв’язку з чим добровільно беруть на себе більш істотні обмеження, пов’язані з дотриманням етичних норм як у поведінці під час здійснення професійної діяльності, так і в позапрофесійній поведінці.
Беручи до уваги пояснення кандидата, Комісія вважає визначальним систематичність, тобто кількість порушень ПДР за рік (у 2022 році – 7 разів, у 2023 році – 11 разів).
З урахуванням викладеного, за результатами оцінки вказаних обставин Комісія доходить висновку, що порушення Правил дорожнього руху України є одним з видів адміністративних правопорушень, що посягають на громадський порядок, безпеку руху та встановлений порядок управління, що забезпечує безпеку дорожнього руху. Тому Комісія у складі колегії вирішила зменшити бали за критеріями доброчесності та професійної етики на 15 балів за показником «дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті».
Також Комісія зважає на таке.
Як зазначено вище, кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм. Суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225 (пункт 5.12 Положення).
Аналізуючи надані пояснення кандидатом на доводи, викладені у висновку ГРД, а також відповіді на питання, поставлені доповідачем, Комісія зауважує, що при підготовці та проведенні співбесіди кандидатом визнано допущення помилок щонайменше у трьох випадках.
По-перше, в анкеті кандидата на посаду судді кандидатом надано відповідь «Ні» на надзвичайно важливе і чутливе питання в умовах повномасштабної війни росії проти України «Чи перебували Ви на території російської федерації починаючи з 2014 року?» при наявності факту такого відвідування.
По-друге, вказавши у відповіді ГРД, що у 2014 році автомобіль Нісан «КАШКАЙ» 2010 року випуску був саме у власності кандидата, останній сам створив плутанину в цьому питанні.
Цей автомобіль був єдиним у декларуванні в той період. Транспортний засіб є суттєвим майном, яке декларується в окремому розділі, щоб пам’ятати про нього і бути уважним. Крім того, як суддя кандидат має бути достеменно обізнаним про різницю в правових титулах.
По-третє, невідображення в розділі 14 «Видатки та правочини суб'єкта декларування» майнової декларації за 2019 рік інформації про здійснення кандидатом видатків на придбання автомобіля Нісан «Х-ТРЕІЛ» 2018 року випуску.
Як вказано вище, пунктом 19 розділу ІІІ Єдиних показників визначено, що сумлінність – старанне, ретельне та відповідальне виконання суддею (кандидатом на посаду судді) своїх обов’язків.
Зазначені помилки самі по собі Комісією не визначені як окремі та самостійні підстави для зменшення кількості балів, проте своєю сукупністю та системністю демонструють неуважність, недбалість та недостатню відповідальність кандидата при підготовці відповідних документів.
З огляду на викладене Комісія одноголосно вирішила за сукупністю цих обставин зменшити бали кандидата за критеріями професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником «сумлінність».
Отже, за результатами дослідження досьє кандидата, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також за результатами голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками, сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 255 балів із 300 можливих, що є вищим за 75% (225 балів) від максимально можливого бала, а тому Комісія дійшла висновку, що кандидат відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.
Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидата.
Відповідно до пункту 5.5 розділу 5 Положення кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає показнику відповідності критерію кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання ним більше нуля балів за такий показник. У випадку, якщо кандидат на посаду судді не відповідає одному показнику, такий кандидат на посаду судді не відповідає критерію. Кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за кожен із цих критеріїв за результатами їх оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
За результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Зінченко О.В. набрав 685,6 бала.
З огляду на наявність висновку ГРД про невідповідність кандидата Зінченка О.В. критеріям доброчесності та професійної етики питання про підтвердження здатності Зінченка О.В. здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді слід внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
1. Встановити, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Зінченка Олексія Володимировича вимогам до кандидата на посаду судді.
2. Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Зінченко Олексій Володимирович набрав 685,6 бала.
3. Внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі питання про підтвердження здатності Зінченка Олексія Володимировича здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Головуючий Олексій ОМЕЛЬЯН
Члени Комісії: Ярослав ДУХ
Ігор КУШНІР
Володимир ЛУГАНСЬКИЙ
